Пастирське богослов'я. Схиархимандрит Іоанн (Маслов)

Магістр богослов'я схиархімандрит Іоанн (Маслов) (1932 — 1991) — видатний священнослужитель Російської Православної Церкви, автор таких фундаментальних богословських творів, як «Преподобний Амвросій Оптинський і його епістолярна спадщина» (М., 1993 і 2000), «Святитель Тихон Задонський та його вчення про спасіння» (М., 1993 і 1995), «Глинська пустинь. Історія обителі та її духовно-просвітницька діяльність в XVI-XX століттях» (М., 1994), «Симфонія з творінь св. Тихона Задонського» (М., 1996 і 2000), «Глинський Патерик» (М.; 1997), «Архів Глинської пустині», конспекти лекцій по-Літургіки і Пастирського богослов'я та ін.

Отець Іоанн почав служіння Господу в знаменитій Глинської пустині. У цьому монастирі він прийняв чернечий постриг, а після закриття пустелі з 1961 року навчався у Московській Духовній Семінарії, потім в Московській Духовній Академії. Довгі роки викладав у Московських Духовних школах і виховав цілу плеяду священнослужителів. Прославився багатьма благодатними здібностями і подвигом старецтва.

Святійші Патріархи Алексій I і Пімен добре знали і цінували отця Іоанна. Він був нагороджений двома орденами преподобного Сергія, двома хрестами з прикрасами, мав найвищу церковну нагороду — Патріарший хрест.

Земний шлях отець Іван закінчив в Сергієвому Посаді 29 липня 1991 року.

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II називає отця Іоанна видатним подвижником XX ст.

За словами Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II, благополуччя суспільства, то, як будуть жити у нас на Русі, залежить від старанності пастиря.

Лекції з пастирського богослов'я схиархімандрит Іван читав в Московській Духовній Академії.

Зміст

I ПОПЕРЕДНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАУКУ ПАСТИРСЬКОГО БОГОСЛОВ'Я

Поняття про душпастирство

Аналіз слова "пастир"

Історія науки Пастирського богослов'я

Місце Пастирського богослов'я серед інших Богословських наук

Завдання науки Пастирського богослов'я

Зміст науки Пастирського богослов'я

Предмет науки

Метод науки

Джерела

Посібники

Основні докази походження душпастирства

Історична основа

Психологічна основа

Містична основа

Богооткровенная основа

Неспроможність протестантського вчення про священство

Спрямованість науки Пастирського богослов'я

II ІСТОРІЯ ДУШПАСТИРСТВА

Вчення про пастирство-священстві в Старому Завіті

Час появи жертвоприношень і молитов

Жертвопринесення патріархів і ідея, що лежить в основі їх

Історія виникнення ієрархічного священства і Старозавітної Церкви

Акт посвяти старозавітного священства. Основні обов'язки священиків

Зовнішні та внутрішні якості старозавітного священства

Первосвященническое служіння і його особливості

Основні риси пастирської діяльності старозавітних пророків і їх функції

Пророк Божий Мойсей і його пастирське служіння

III ПАСТИРСТВО НОВОЗАВІТНЕ

Богоучрежденность християнського душпастирства

Христос Спаситель ― Засновник Новозавітного душпастирства

Очікування Месії і пришестя у світ Спасителя

Життя Спасителя від Його народження до вступу на суспільне служіння Спокуса Господа Ісуса Христа дияволом у пустелі. Перетворювальне значення боротьби з спокусами для пастирів і пастви

Похіть плоті

Гордість житейська

Хіть очіс

Приклад Христа Спасителя в подоланні спокус пастирських

Молитва і піст

Читання Священного Писання і творінь свв. Батьків

Сповідь

Суспільне служіння Спасителя як найвищий приклад для пастирів

Учительство Христа Спасителя

Зовнішні форми проповіді Христа Спасителя

Предмет проповіді Христа Спасителя

Жертовне служіння Христа Спасителя ближнім

Наслідування пастиря Церкви Христової Пастыреначальнику

Викриття книжників і фарисеїв. Дієвість цих викритті на новозавітних негідних пастирів

Пастирська діяльність св. Апостолів як зразок пастирського наслідування

Вчення Апостола Павла про якості пастиря

Основні якості, необхідні пастиря Церкви у служінні

Віра

Любов

Ревнощі

Розсудливість

Смирення

Цнотливість

Молитовність

IV ВЧЕННЯ СВЯТИХ ОТЦІВ ПРО ДУШПАСТИРСТВО

Вчення св. Климента Римського

Вчення св. Ігнатія Богоносця

Вчення св. Полікарпа Смирнського

Вчення Ермы

Вчення св. Іринея, єпископа Ліонського

Вчення св. Кіпріана Карфагенського

Вчення св. Амвросія, єпископа Медіоланського

Вчення св. Івана Златоуста

Вчення св. Григорія Богослова

Вчення св. Ісидора Пелусиота

Вчення ев. Дмитра Ростовського

Вчення св. Тихона Задонського

V ПРИКЛАДИ З ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО ДУШПАСТИРСТВА

Пастирство єпископа Ігнатія (Брянчанінова)

Пастирство єпископа Феофана (Затворника)

Пастирство настоятеля Оптиної пустелі схиархімандрита Мойсея

Пастирство оптинського ієросхимонаха Лева

Пастирство оптинського ієросхимонаха Макарія

Пастирські настанови о. Макарія

Про смирення

Про покаяння

Про молитву

Про страсті

Про постах

Про принади

Пастирство оптинського старця Амвросія иеросхимоиаха

Особливості пастырствования о. Амвросія

Духовне окормлення чернецтва і мирян

Старець Амвросій та інтелігенція другої половини XIX ст

Вчення ієросхимонаха Амвросія про порятунок і досягнення Царства Божого з його листів

Про покаяння

Про смирення

Про терпіння в скорботах

Про молитву

Про страху Божому

Про страждання і боротьби з ними

Приватні настанови мирянам

VI ДУХОВНЕ І ДУШЕВНЕ ПАСТИРСТВО (ДОБРО І ЗЛО)

Примітки

Про автора

pic_e3b9cbf47c35052_700x3000_1.jpg

«Пастирське богослов'я» схиархімандрита Иоаана (Маслова) – це многоценное керівництво до духовного життя. Завдання книги, за висловом самого отця Іоанна (Маслова), «допомогти осяятися в якій-небудь мірі цією християнською любов'ю, зрозуміти висоту і відповідальність пастирського служіння, необхідність боротьби з гріховністю своєї природи, нагальність попередньої підготовки до провідництву». Отець Іван – світило Московської Духовної Академії. І його праця цінний не тільки для пастирів, але і для кожного християнина.

Отець Іоанн багато писав. Він був плідним духовним письменником. Широко відомі його книги, такі як «Симфонія з творінь святителя Тихона Задонського», «Лекції з літургіки», «Пастирське богослов'я», праці про Глинської пустині. Всі ці твори важливі не тільки для богословів, але і для всієї нашої повсякденної церковного життя.

Заслуга отця Іоанна як пасторолога полягає в тому, що він поглибив і розвинув учення про душпастирство на основі творінь святих отців, розширив розуміння багатьох питань пастирської аскетики та пастирської психології; розкрив роль старецтва як особливої форми душпастирства; показав особливу значимість пастирського богослов'я у збереженні апостольських і святоотцівських традицій. Книга «Пастирського богослов'я» являє собою обґрунтоване наукове протиставлення католицьким і протестантським вченням про душпастирство. У праці отця Іоанна пастирське служіння представляється в повному освітленні – теоретично і практично. Батько Іван підкреслює, що вивчення богослов'я не повинно перетворюватися в одну лише исследовательство, в міркування про пастирський обов'язок, бо тоді воно втрачає внутрішнє рятівне зміст, залишаючись лише формою. Великий внесок нашого духовного батька – схиархімандрита Іоанна – в богословську науку завдяки його богом натхненою праць. Книга «Пастирське богослов'я» розкриває зв'язок діяльності священика з педагогікою, психологією і навіть медициною. «Пастирське богослов'я» схиархімандрита Іоанна (Маслова) розкриває загальні принципи душпастирства, засновані на вченні святих отців. Отець Іоанн богослов-систематик. Він привів у систему висловлювання святих отців про душпастирство від апостолів до наших днів.

 Это пособие предназначено как для богословских факультетов и семинарий, священства в повседневной деятельности, так и для широкого круга читателей, которые интересуются знаниями особенностей душепопечения и пастырства. Это пособие – вековечное светило в истории Церкви. В нем использованы многочисленные примеры из истории русского богословия и душепопечительства – святителя Игнатия (Брянчанинова), святителя Феофана Затворника, преподобного Амвросия Оптинского. Саме ці святі отці відновили давню традицію старецтва, яка триватиме до кінця часів всупереч примхам людської історії. Сторінки цієї книги дають нам можливість відчути духовну радість, яку несе мудрість творінь святих отців.

Справжня книга буде помічником у щоденному пастирському служінні».