Слова пустельника про вічне і насущне, про гірське і дольнє. Ієромонах Костянтин (Ковальчук)

Слова пустельника. Про вічне і насущне, про гірське і дольнє.

Подвиг пустельного життя, початок якому покладено великими аввами перших століть християнства, сьогодні відомий одиницям. Але і в наш час Господь закликає тих небагатьох, хто здатний засвоїти аскетизм древніх пустельників. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія та Намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла у видавництві "Горлиця" вийшла у світ нова книжка "Слова пустельника", в якій опубліковано унікальну бесіду з кавказьким пустельником ієромонахом Костянтином.

Подвижник народився і виріс в Україні, здобув тут вищу медичну освіту. Однак Бог судив йому інший шлях...

Отримавши благословення духоносних старців Києво-Печерської Лаври, він практично півстоліття присвятив освоєнню пустельницької науки. На вершини Кавказу отець Костянтин пішов зі своїм духовним побратимом - у чернецтві Давидом. Приймав їх у пустинь духівник братства - преподобний глинський старець схиархімандрит Серафим (Романцов, †1976). Згадуючи про початок їхнього шляху, отець Костянтин повідав знаменну історію, що відкрила майбутнім подвижникам Промисел Божий.

Дванадцять років братія разом подвизалися в горах у районі озера Амткел. Пізньої осені 1985 року отець Давид загинув за загадкових обставин: імовірно, його вбили в горах місцеві мисливці, які затамували неприязнь на ченців. Після смерті друга отець Костянтин три роки провів у повній самоті. Згодом він заснував у горах Абхазії скит на честь Пресвятої Трійці, пустельне братство якого живе під його керівництвом і духовною опікою.

За десятиліття, проведені в горах, ієромонах Костянтин отримував духовні поради та настанови відомих старців нашого часу - Глинського схіархімандрита Андроніка (Лукаша), прославленого в лику святих, схиархімандрита Віталія (Сидоренка), схиархімандрита Адріана (Кірсанова), архімандрита Іоанна (Крестьянкіна), архімандрита Кирила (Павлова) та інших отців, які досягли значного духовного успіху.

Розніженому цивілізацією сучасникові важко навіть уявити температуру "печі", в якій очищаються від пристрастей і переплавляються в нову людину пустельники. Горнило гір витримують небагато. З тих, хто витримує, одних Господь зберігає від уваги людей до кінця, а на інших сповнюються слова: "Коли запалили свічку, то не ставлять її під посудину, а на свічнику, і світить усім у домі" (Мф.5:15).

Отець Костянтин із тих, хто сподобився стати наступником святих отців колишніх днів. У книзі "Слова пустельника" викладено унікальні історії з життя отця Костянтина, його досвід виживання в умовах дикої природи, міркування про нові документи, цифрові технології, про багато нагально важливих питань нашого часу і про те, що на нас чекає, з огляду на духовну логіку подій. Духом Святим Господь дав Своєму подвижнику такі слова, що найскладніші і нерозв'язні питання нашого життя стають ясними і зрозумілими.

Тепер безсумнівно, що була Його блага воля на цю зустріч і в підсумку - книжку, якої не значилося ні в планах, ні навіть у думках. Але, видно, у православних ХХI століття накопичилася така критична маса нерозв'язних запитань і здивувань, що прорвала перепони неможливого, і Господь почув їх.